Кір — одна з найбільш заразливих інфекцій, що спричиняється вірусом із родини параміксовірусів. 9 із 10 невакцинованих проти кору людей ризикують захворіти після контакту із хворим. Вірус може залишатися в повітрі і інфікувати до 2 годин після того, як хворий залишив приміщення. Найбільш вразливими до інфекції є діти, які не мають щеплень. 

 Коли роблять щеплення?

За оновленим Національним календарем профілактичних щеплень, щеплення проти кору проводиться разом зі з щепленням проти епідемічного паротиту та краснухи у віці 1 та 4 років комбінованою  вакциною КПК. Це гарантує надійний захист у більш ранньому віці — ще у дитячому садку. 

 Якими є симптоми кору?

Кір передається повітряно-крапельним шляхом, а період від інфікування до появи симптомів становить близько 10-12 днів. Він характеризується високою температурою, кашлем, нежитем, кон'юнктивітом (ураженням очей) та характерним плямисто-папульозним висипом на тілі, що з'являється пізніше.

Проте кір небезпечний своїми зовсім не рідкісними ускладненнями, серед яких:

 запалення легенів (пневмонія),

 вушна інфекція (отит),

 запалення мозку (енцефаліт),

 інші серйозні ускладнення, а також інвалідність і смерть.

 Чому важливо подбати про щеплення дитини?

Ліків, які б діяли на вірус кору, не існує, тому вакцинація — єдиний засіб захисту проти захворювання. Щеплення дозволяють сформувати імунітет проти кору, паротиту та краснухи. Подбайте про своїх дітей  — зробіть щеплення. Це — безоплатно та ефективно.

РЕЛІЗ

Кір: симптоми, небезпека інфікування та новий графік вакцинації

Кір — одна з найбільш заразливих інфекцій у світі, яку спричиняє вірус із родини параміксовірусів. Рівень контагіозності захворювання надзвичайно високий: 9 із 10 невакцинованих людей ризикують інфікуватися після контакту з хворим.

Небезпека полягає також у стійкості вірусу в навколишньому середовищі — він може зберігати заразність  в повітрі приміщення до двох годин після того, як хвора людина його залишила. Найбільш вразливими до інфекції та її ускладнень є діти, які не мають щеплень.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, графік імунізації проти кору зазнав змін. Вакцинація проти кору проводиться комбінованою вакциною (яка також захищає від епідемічного паротиту та краснухи) у віці 1 рік та 4 роки.

Зміщення другої дози на більш ранній вік дозволяє гарантувати більш надійний захист дитини ще на етапі відвідування дитячого садка перед школою, мінімізуючи ризики спалахів у організованих колективах. Вакцинація за Календарем є безоплатною.

Кір передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період — від моменту інфікування до появи перших симптомів — зазвичай становить 10–12 днів.

До перших симптомів належать висока температура, сухий кашель та нежить, діарея та блювання, кон'юнктивіт (запалення слизової оболонки очей). Характерний плямисто-папульозний висип на тілі з’являється пізніше, зазвичай на 3-4 день хвороби, і поширюється поетапно: від голови й обличчя на все тіло.

Специфічних ліків проти кору не існує, терапія спрямована лише на полегшення симптомів. Водночас хвороба небезпечна своїми ускладненнями, серед яких: пневмонія, отит, енцефаліт (запалення мозку), інвалідність та летальні наслідки.

Вакцинація — єдиний дієвий засіб вберегтися від захворювання. Щеплення дозволяють сформувати стійкий імунітет проти кору, паротиту та краснухи.

Перевірте вакцинальний статус дітей та подбайте про їхній захист від кору вчасно.

 

Поліомієліт — це небезпечне захворювання, яке спричиняє поліовірус. Він уражає нервову систему та може призвести до невиліковного паралічу та летальних випадків.

Найбільш вразливі до захворювання — діти до 5 років, які не мають щеплення та, відповідно, імунітету проти вірусу. Вірус передається від людини до людини через фекалії та слину, а інфікування найчастіше відбувається через брудні руки, інфіковану їжу та воду.

 Коли роблять щеплення?

У межах оновленого Національного календаря профілактичних щеплень відбувся перехід на використання інактивованої («неживої») поліомієлітної вакцини. Оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) у вигляді крапель більше не застосовуватиметься.

Також змінюється схема вакцинації. Тепер вона складається з 5 щеплень інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ), які проводяться у віці 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. Ревакцинація у віці 14 років скасовується.

 Якими є симптоми поліомієліту та чому важливо подбати про щеплення дитини?

Підступність поліомієліту полягає в тому, що у 70% випадків він має безсимптомний перебіг. Носій вірусу все одно становить серйозну загрозу для людей зі слабшим імунітетом та тих, хто не зробив щеплення. Інколи симптоми поліомієліту нагадують грип: з’являється гарячка, головний біль, нудота та біль у животі.

У рідкісних, проте найскладніших випадках, поліовірус спричиняє тяжкі рухові розлади, супроводжується болем у м’язах, а також — уже за декілька годин може розвинутися повний параліч. Він може завершитися летально. Зміни незворотні: навіть у разі одужання функції вражених нервів і м’язів не відновлюються.

З впровадженням ВООЗ Глобальної ініціативи з ліквідації поліомієліту 1988 року завдяки вакцинації кількість нових випадків поліо у всьому світі зменшилася на 99%.

Проте у двох країнах світу продовжується циркуляція «дикого» вірусу (природній вірус тип 1) та спалахи, що зумовлені мутованими вірусами (переважно, тип 2). Обидва варіанти вірусу можуть потрапити до України, як це уже сталося у 2021 році із вірусом типу 2. Відтак, кожна невакцинована дитина потенційно перебуває в зоні ризику інфікування.

Запишіться на вакцинацію — захистіть дитину від небезпечного захворювання!

РЕЛІЗ

Вакцинація проти поліомієліту за Національним календарем профілактичних щеплень є безоплатною

Поліомієліт залишається небезпечним інфекційним захворюванням, що уражає нервову систему і здатне призвести до невиліковного паралічу або навіть летальних наслідків. Найвразливішою групою є діти віком до 5 років, які не отримали повного курсу щеплень і не мають сформованого імунітету.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, Україна змінює підхід до імунізації проти поліомієліту. Відбувся повний перехід на використання інактивованої («неживої») поліомієлітної вакцини (ІПВ). Оральна вакцина (ОПВ) у формі крапель більше не застосовуватиметься.

Схема вакцинації відтепер складається з 5 доз, які проводяться у віці 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. Ревакцинація у віці 14 років скасовується. Усі планові щеплення за Календарем є безоплатними.

Небезпека поліомієліту полягає у складності виявлення інфікованих: у 70% випадків інфекція має безсимптомний перебіг. Однак інфікована людина, навіть не маючи ознак хвороби, виділяє збудник, що становить серйозну загрозу для оточення, особливо для людей зі слабшим імунітетом та невакцинованих осіб.

У частині випадків симптоми можуть нагадувати грип: гарячка, головний біль, нудота, біль у животі. У найтяжчих випадках вірус спричиняє незворотні рухові розлади, сильний біль у м’язах, а повний параліч може розвинутися за лічені години. Навіть у разі одужання функції уражених нервів і м’язів не відновлюються.

Вірус передається від людини до людини через фекалії та слину, а інфікування найчастіше відбувається через брудні руки, інфіковану їжу та воду.

Завдяки Глобальній ініціативі ВООЗ з ліквідації поліомієліту, розпочатій у 1988 році, кількість випадків захворювання у світі знизилася на 99%. Проте «дикий» вірус продовжує циркулювати у двох країнах світу. Також є країни, що мають спалахи, які зумовлені мутованим вірусом вакцинного походження — вакцинспоріднений вірус. Це створює ризик їх завезення в Україну, як це вже траплялося у 2021 році (був завезений вакцинспоріднений вірус типу 2).

Допоки вірус циркулює у світі, кожна невакцинована дитина перебуває в зоні ризику. Вакцинація — єдиний надійний бар’єр проти хвороби. Зверніться до свого сімейного лікаря або педіатра, щоб перевірити вакцинальний статус дитини та надолужити пропущені щеплення

Гепатит В

Гепатит В — небезпечне вірусне захворювання, яке передусім уражає печінку та може призвести до хронічної хвороби, цирозу чи навіть раку печінки. Попри те, що існують доволі ефективні ліки, вони не можуть  звільнити нас від збудника захворювання.  

Втім, існує дієвий спосіб захисту — своєчасне щеплення. Вакцина ефективно перешкоджає інфікуванню, розвитку хронічного перебігу та важким наслідкам. Ефективність вакцини оцінюється у понад 90%. Наразі є підтвердження, що вакцина забезпечує захист від хвороби щонайменше на три десятиліття. Є припущення, що і на все життя.

 Коли роблять щеплення?

Якщо новонароджений не має факторів ризику, за оновленим Календарем передбачена зміна схеми вакцинації проти вірусного гепатиту В: щеплення проводитимуть у 2–4–6–18 місяців безоплатно. Така схема дозволить використовувати комбіновані вакцини проти кількох інфекційних захворювань одночасно (АКДП+Hib+ВГВ). Це зменшить кількість ін’єкцій для дитини під час одного візиту до медзакладу. 

Діти віком до одного року — група найвищого ризику. Інфікування в цьому віці у 90% випадків призводить до хронічного перебігу хвороби.Тому надзвичайно важливо вакцинувати немовлят вчасно.  За даними ВООЗ, у дещо старшому віці (1–6 років) загроза розвитку хронічного гепатиту В зменшується до 30-50%, проте не зникає. 

 Якими є симптоми вірусного гепатиту В?

У маленьких дітей гепатит В часто проходить безсимптомно. При цьому зростає ймовірність розвитку хронічної форми, яка проявить себе у більш пізньому віці — передшкільному чи в підлітковому — у більш серйозній формі (фіброз, цироз чи рак).

Перші ознаки схожі на вірусну інфекцію чи отруєння: слабкість, швидка втомлюваність, втрата апетиту, нудота, незначне підвищення температури та біль у суглобах. Специфічні симптоми — відчуття тяжкості або тупий біль у правому підребер’ї, темна сеча та жовтяниця — частіше з’являються пізніше, коли хвороба прогресує.

Відсутність симптомів не означає безпеку. Інфікована дитина має високу концентрацію вірусу в крові та слині, тому може мимоволі заразити інших.

 Чому важливо подбати про щеплення дитини?

Вірус гепатиту В передається від інфікованої матері до дитини під час пологів: це є одним з найпоширеніших шляхів інфікування у дітей. 

Загалом вірус гепатиту В передається через кров або інші біологічні рідини організму. Тобто, при переливанні інфікованої крові або її компонентів, при використанні нестерильних медичних інструментів, а також обладнання для татуювань, пірсингу і манікюру, при використанні нестерильних та/або спільних шприців і голок. 

Також вірус може передаватися зі слиною через поцілунок, зубну щітку, залізний гребінець, ножиці, якими користувалася інфікована людина. А в дитячому колективі — і через укуси.

Вакцинація проти вірусного гепатиту В надає тривалий захист від інфекції змалечку! Це єдиний надійний та практичний спосіб профілактувати захворювання. Не відкладайте захист на потім — зробіть щеплення вчасно!

онлайн ігри

 

 Санітарно – просвітницька інформація «Календар щеплень-2026: менше уколів —

більше захисту, і чому це важливо для кожного»

З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлений Національний календар

профілактичних щеплень, який наблизив наші підходи до сучасних міжнародних

стандартів і зробив вакцинацію зручнішою та ефективнішою. Головна ідея оновлення

проста: сформувати сильний захист у найбільш уразливі періоди життя (особливо в

ранньому дитинстві), зменшити кількість візитів до медичного закладу та скоротити

«ін’єкційне навантаження» завдяки комбінованим вакцинам. І найважливіше —

календар існує не “для галочки”, а щоб кожна людина розуміла: щеплення — це

реальний спосіб зберегти життя, здоров’я і працездатність, а не абстрактна

«профілактика колись потім».

Оновлений календар охоплює обов’язкову вакцинацію проти 11 інфекцій, які

несуть найбільші ризики ускладнень і спалахів: туберкульоз, гепатит В, кір, паротит,

краснуха, поліомієліт, дифтерія, правець, кашлюк, Hib-інфекція та (як нова складова)

вірус папіломи людини (ВПЛ). Додавання ВПЛ-вакцинації — це про профілактику

раку в майбутньому, і саме тому вакцинацію включили як регулярний компонент

національного захисту.

Серед ключових змін — поява безоплатної вакцинації проти ВПЛ для дівчат

12–13 років за однодозною схемою. Також оновлено графік КПК: тепер щеплення

проти кору, паротиту й краснухи проводять у 1 рік та у 4 роки, щоб діти мали

надійний захист ще в дошкільному віці, коли контакти стають щільнішими.

БЦЖ проти туберкульозу проводять раніше — через 24 години після народження (а не

на 3–5 добу), що зменшує ризики, пов’язані з перебуванням у стаціонарах, і не

відкладає формування базового захисту.

Важлива сучасна зміна — повний перехід на інактивовану поліомієлітну

вакцину (ІПВ) для всіх вікових груп, тобто щеплення проти поліомієліту проводяться

ІПВ у визначені вікові терміни (зокрема у 2, 4, 6, 18 місяців і в 6 років).

Окремо синхронізовано схеми вакцинації проти гепатиту В, кашлюку, дифтерії,

правця, поліомієліту та Hib-інфекції через ширше використання комбінованих вакцин

— це означає менше ін’єкцій за один візит до лікаря і, як наслідок, менше причин

відкладати щеплення. Для дітей не з груп ризику щодо гепатиту В базова схема у

календарі - 2–4–6–18 місяців, а для немовлят із підвищеним ризиком чітко визначені

ситуації, коли щеплення проти гепатиту В обов’язково роблять у першу добу життя в

пологовому стаціонарі.

Чому це має значення «для кожного», навіть якщо людина почувається

здоровою? Тому що інфекції не зникають самі по собі: вони повертаються там, де

падає охоплення, і першими страждають ті, хто найменше може себе захистити —

немовлята, люди з хронічними хворобами, вагітні, пацієнти зі зниженим імунітетом.

Класичний приклад — кір: ВООЗ наголошує, що для зупинки передачі вірусу

потрібне щонайменше 95% охоплення двома дозами вакцини, інакше спалахи стають

питанням часу. Тобто вакцинація — це не тільки «про мене», а й про те, чи буде вірус

циркулювати в колективі, садочку, школі, гуртожитку, громаді.

Оновлений календар також нагадує важливу логіку: захист має бути

безперервним упродовж життя. Для дорослих критично не забувати про ревакцинацію

проти дифтерії та правця кожні 10 років, бо інакше захист слабшає і ризики

ускладнень зростають.

Щеплення за календарем в Україні проводяться безоплатно, а пропущені дози

можна надолужити — не потрібно «починати з нуля», потрібно просто правильно

скласти індивідуальний графік із сімейним лікарем або педіатром.

Як практичний крок на сьогодні: відкрийте свою (або дитячу) карту щеплень,

звіртеся з календарем-2026 і запишіться до сімейного лікаря/педіатра, щоб

узгодити графік з урахуванням віку, пропусків і наявних вакцин у закладі.

Приклад №1: дитині 1 рік (12 місяців) — які щеплення і скільки доз має

бути

 БЦЖ (туберкульоз) — 1 доза у пологовому (через 24 години від

народження до виписки).

 Гепатит B — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

Важливо :з 01.01.2026 року доза в першу добу життя потрібна лише для

немовлят із визначених ризиків (наприклад, якщо мама HBsAg “+” тощо).

 Кашлюк + дифтерія + правець (АКДП/АаКДП) — 3 дози (у 2, 4, 6

місяців).

 Поліомієліт (ІПВ) — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

 Hib-інфекція — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

 КПК (кір + паротит + краснуха) — 1 доза у 12 місяців.

Разом до 12 місяців: 14 доз вакцин (але це не означає 14 уколів, бо частину

можна отримати комбінованими вакцинами). Планових візитів до сімейного

лікаря для вакцинації: 2 міс, 4 міс, 6 міс, 12 міс — тобто 4.

Приклад №2: дитині 6 років — які щеплення і скільки доз має бути “на цей

вік”

До 6 років дитина має отримати все з попереднього списку + наступні дози:

Додається у 18 місяців

 Гепатит B — 4-та доза (у 18 місяців).

 Кашлюк + дифтерія + правець — 4-та доза (у 18 місяців).

 Поліо (ІПВ) — 4-та доза (у 18 місяців).

 Hib — 4-та доза (у 18 місяців).

Додається у 4 роки

 КПК — 2-га доза у 4 роки.

Додається у 6 років

 Поліо (ІПВ) — 5-та доза у 6 років.

 Дифтерія + правець (ДП) — 1 доза у 6 років (проводять АДП).

Разом “до 6 років включно”:

 БЦЖ — 1

 Гепатит B — 4

 АКДП/АаКДП — 4

 ДП (АДП у 6 років) — 1

 Поліо (ІПВ) — 5

 Hib — 4

 КПК — 2

= 21 доза вакцин за календарем до 6 років.

Щеплення — це не про “довіру/недовіру”, а про математику ризику:

вакцини роблять так, щоб зустріч із вірусом чи бактерією закінчилась або легко,

або взагалі непомітно, замість реанімації, ускладнень і спалахів у

садочку/школі.

Заклади охорони здоров’я Донецької області забезпечені вакцинами.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області

можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням

ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Вакцинація — це простий крок, який запобігає тисячам госпіталізацій і

смертей.

#Щеплення#ВакцинаціяРятуєЖиття#Імунітет#

ДонецькийОЦКПХ #

 

З 1 січня 2026 року відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень вакцинація проти поліомієліту проводиться лише інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ). Федір Лапій — лікар-дитячий інфекціоніст, кандидат медичних наук, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики — відповідає на основні питання.

 Що саме змінилося у вакцинації проти поліомієліту?

 Відбувся перехід на використання інактивованої («неживої») поліомієлітної вакцини, оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) більше не застосовуватиметься.

Також змінюється схема вакцинації. Тепер вона складається з 5 щеплень, які проводяться у віці 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. Ревакцинація у віці 14 років скасовується.

 Чи потрібна взагалі у 21 сторіччі вакцинація проти поліомієліту?  

 Кількість випадків захворювання на поліомієліт справді впала на рекордні 99% з 1988 року. З трьох типів «дикого» поліовірусу на сьогодні два оголошено викоріненими — це сталося завдяки масовій вакцинації. Проте у двох країнах світу «дикий» вірус поліомієліту все ще циркулює, тому існує ризик «завезення» його в інші країни.  До тих пір, поки у світі циркулює будь-де вірус поліомієліту, будь-яка дитина без вакцинації має ризик захворіти на цю інфекцію. 

Рівень охоплення щепленнями в Україні не досяг рекомендованого ВООЗ рівня у 95%, що могло б в певній мірі захистити невакцинованих. Тож в умовах війни, коли руйнується інфраструктура, наявна сильна внутрішня міграція населення, новий спалах цілком можливий.

Чому було вирішено повністю перейти на ІПВ?

 Попри те, що вакцина ОПВ є достатньо ефективною, вона несе рідкісні, але все ж можливі, ризики негативних наслідків у вигляді появи вакциноспоріднених поліовірусів переважно серед невакцинованих осіб за низького рівня охоплення вакцинацією. ОПВ, яка наразі використовується, не забезпечує захисту від типу 2 вірусу поліомієліту. 

Повний перехід на використання ІПВ дозволить уникнути згаданих ризиків, а також збільшить прихильність батьків до вакцинації та, відповідно, рівень охоплення дітей щепленнями проти поліомієліту та дозволить отримати захист від усіх трьох типів вірусу поліомієліту. 

 Як діяти батькам, якщо дитина з певних причин пропустила одне зі щеплень проти поліомієліту або ж взагалі не отримала жодного? 

 Необхідно звернутися до свого сімейного лікаря чи педіатра. Якщо Календар щеплень проти поліомієліту було порушено, в такому випадку — незалежно від віку пацієнта — щеплення проводяться за 4-дозовою схемою. Коштом держави це можна зробити до 18 років.

 На вашу думку, чи можливе повне викорінення поліомієліту?

 Насправді для повної перемоги над поліомієлітом нам залишилось не так і багато. Навіть в умовах російської агресії Україна продовжує календарну вакцинацію, і постійно вдосконалює підходи до неї за підтримки міжнародних партнерів.  

Оновленого Національного календаря профілактичних щеплень вакцинація проти поліомієліту

 

З 1 січня 2026 року відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень вакцинація проти поліомієліту   проводиться лише інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ). Федір Лапій — лікар-дитячий інфекціоніст, кандидат медичних наук, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики — відповідає на основні питання.

❓ Що саме змінилося у вакцинації проти поліомієліту?

💬 Відбувся перехід на використання інактивованої («неживої») поліомієлітної вакцини, оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) більше не застосовуватиметься.

Також змінюється схема вакцинації. Тепер вона складається з 5 щеплень, які проводяться у віці 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. Ревакцинація у віці 14 років скасовується.

❓ Чи потрібна взагалі у 21 сторіччі вакцинація проти поліомієліту?  

💬 Кількість випадків захворювання на поліомієліт справді впала на рекордні 99% з 1988 року. З трьох типів «дикого» поліовірусу на сьогодні два оголошено викоріненими — це сталося завдяки масовій вакцинації. Проте у двох країнах світу «дикий» вірус поліомієліту все ще циркулює, тому існує ризик «завезення» його в інші країни.  До тих пір, поки у світі циркулює будь-де вірус поліомієліту, будь-яка дитина без вакцинації має ризик захворіти на цю інфекцію. 

Рівень охоплення щепленнями в Україні не досяг рекомендованого ВООЗ рівня у 95%, що могло б в певній мірі захистити невакцинованих. Тож в умовах війни, коли руйнується інфраструктура, наявна сильна внутрішня міграція населення, новий спалах цілком можливий.

❓Чому було вирішено повністю перейти на ІПВ?

💬 Попри те, що вакцина ОПВ є достатньо ефективною, вона несе рідкісні, але все ж можливі, ризики негативних наслідків у вигляді появи вакциноспоріднених поліовірусів переважно серед невакцинованих осіб за низького рівня охоплення вакцинацією. ОПВ, яка наразі використовується, не забезпечує захисту від типу 2 вірусу поліомієліту. 

Повний перехід на використання ІПВ дозволить уникнути згаданих ризиків, а також збільшить прихильність батьків до вакцинації та, відповідно, рівень охоплення дітей щепленнями проти поліомієліту та дозволить отримати захист від усіх трьох типів вірусу поліомієліту. 

❓ Як діяти батькам, якщо дитина з певних причин пропустила одне зі щеплень проти поліомієліту або ж взагалі не отримала жодного? 

💬 Необхідно звернутися до свого сімейного лікаря чи педіатра. Якщо Календар щеплень проти поліомієліту було порушено, в такому випадку — незалежно від віку пацієнта — щеплення проводяться за 4-дозовою схемою. Коштом держави це можна зробити до 18 років.

❓ На вашу думку, чи можливе повне викорінення поліомієліту?

💬 Насправді для повної перемоги над поліомієлітом нам залишилось не так і багато. Навіть в умовах російської агресії Україна продовжує календарну вакцинацію, і постійно вдосконалює підходи до неї за підтримки міжнародних партнерів.