Як навчати дитину поважати свої особисті кордони
(переходьте за посиланням)
💢💢💢
✍️Способи перенесення тривоги та придбання ресурсного стану
✍️У критичній ситуації невідомості провідним станом, що "знеструмлює", є тривога. Якщо довго перебувати в емоційному напрузі, хвилюванні і фрустрації, це може перейти в некеровану паніку чи, навпаки, позбавити людини будь-яких свідомих сил.
✍️Ваше завдання - проектувати, "переносити" на сполох, даючи їй вихід екологічно. Ось кілька способів, як це можна зробити:
1. Визначте рівень вашої тривоги за шкалою від 0 до 10, де 0 – це спокій, а 10 – дуже сильна тривога.
Подумайте, що ви можете зробити прямо зараз, щоб знизити цей рівень лише на 1 бал?
2. Введіть щоденно знайомі ритуали. Не починайте нового, якщо ніколи не робили зарядку або закривали банки з варенням. Зробіть те, що вам знайоме – це можуть бути вечірні медитації, читання книги (скажімо, 15 сторінок), або піша прогулянка. Робіть це плавно, думайте про процес.
3. Візьміть книгу чи навіть позитивний серіал. Ще краще - складайте історії! Перенесіть свої переживання на героїв, похвилюйтеся за них, наділіть їх сильними якостями, а розповідь – добрим кінцем.
4. Відновлюйте свою ЗОНУ КОНТРОЛЮ – пересуньте меблі, як подобається, перефарбуйте волосся, влаштуйте генеральне прибирання, заведіть трекер звичок для невеликих досягнень. (Наприклад, як п'єте воду в потрібній кількості або навчайте нову мову)
🙏Пам'ятайте, щоб пережити тривогу, потрібно її трансформувати на те, що легко
визначається і чим можна керувати.❤️❤️❤️
*ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ*
5 порад для батьків
1. 💏**Бути поруч**: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.
2. 👪**Бути прикладом**: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…
3. 👫**Спілкуватися**: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!
4. 🧏♀️**Задіювати**: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…
5. 🧘♂️**Відновлюватися**: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…
P.S. 👨👩👦👦Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!
Підготовлено партнерами проекту Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї", Інститут психічного здоров'я Українського Католицького Університету
*ЯК МОТИВУВАТИ СЕБЕ*
🤓Людина так влаштована, що не може працювати постійно в одному режимі.
😩Періодично відбувається занепад сил, опускаються руки і зовсім не хочеться нічого робити.
😉У цей момент важливо себе підбадьорити і мотивувати, щоб повернутися у стрій.
Про те, як це зробити правильно та ефективно, читайте далі.
1️⃣ Згадайте про свої сильні якості та сторони.
📌Сумнів у собі та своїх можливостях — часта причина втрати сил і небажання щось робити.
✅ Нагадуйте собі про свої досягнення та переваги. Похваліть себе за навички, які у вас добре розвинені, та почніть діяти.
2️⃣ Займіться тим, що вам подобається.
✅ Коли мотивація на нулі — складно просто встати і приступити до виконання трудомісткої роботи, тому, щоб запустити когнітивні процеси, почніть з розминання. Саме таким розминанням може стати виконання справ, які приносять вам задоволення.
📌Ці дії покращать настрій і допоможуть повернути натхнення, в результаті у вас з'явиться більше сил на виконання робочих завдань.
3️⃣ Святкуйте дуже маленькі перемоги.
✅ Це допоможе створити позитивні навички. Не обов'язково щоразу купувати торт. Достатньо просто відзначити, що трапилося щось хороше.
4️⃣ Зосередьтеся на вирішенні проблеми.
✅ Тут важлива концентрація не на самій проблемі, а саме на її вирішенні. Продумайте усі можливі варіанти.
5️⃣ Слідкуйте за своїм здоров'ям.
📌 Погане самопочуття сильно відволікає від роботи та знижує рівень продуктивності.
✅ Займайтеся танцями, спортом, бувайте на свіжому повітрі.
6️⃣ Робіть те, що любите та чим можна заробляти.
Успіх у будь-якій справі ґрунтується на поєднанні пристрасті та досвіду. Але будьте обережні. Переконайтеся, що зможете заробляти на результатах цієї діяльності.
Далеко не все, що нам подобається, може приносити реальний дохід, що рано чи пізно призведе до вигоряння.
_Юлія Ворман, практичний психолог._
Казочка про дружбу- мультик для майбутніх першокласників
(Щоб переглянути, тисніть на назву)
АРТ- терапевтична вправа "Зернова мандала"
Повчальний мультик "Настуня і комп'ютер" прийде на допомогу усім батькам, чиїх дітей неможливо відірвати від екрану комп'ютера.
(Щоб переглянути натисніть на назву мультика)
Як зняти психологічне напруження
дитини
Глибоке дихання.
Зробити глибокий вдих,
випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи
повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину
Фізичні навантаження
Найкращим способом
зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та
фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому
повітрі в рухливі спортивні ігри: футбол, волейбол, теніс тощо, здійснювати
велосипедні прогулянки з ровесниками, а ще важливіше - разом із батьками.
Живопис
Живопис своїм
розмаїттям кольорів, світла і тіні створює особливу музику картини. Колір сам
по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача
особливий психофізіологчний вплив.
Художнє слово
Читання цікавої казки,
оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.
Театр
Вважають, що він має
магічну силу впливу на психіку людини.
Позитивні емоції
З давніх - давен
відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження і заспокоює
дитину.
Музика
Людям здавна відомо
про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і В. Бехтєєв довів, що в
дитячому віці нормальному, здоровому розвитку організма сприяють ніжні
колискові пісніі, спокійна музика.
Спілкувуння з природою
Природа заспокоює
нервову систему, робить людину добрішою. Тому прогулянки з дитиною у парку або
виїзди на природу усією сім'єю - найкращі ліки від нервових перенапружень та
чудовий засіб зміцнення родинних стосунків.
Гра
Гра - явище феноменальне,
вона притаманна всім дітям. Без неї дитина не може нормально жити та
розвиватись. Особливого значення набуває участь в іграх дітей та батьків під
час спільного проведення відпочинку.
Пам’ятка
батькам від дитини
обов’язково
надавати мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас.
2. Не
бійтеся бути вимогливими зі мною. Я надаю перевагу саме такому
підходу.
Це дозволяє мені визначитись.
3. Не
покладайтесь на силу у стосунках зі мною. Це привчить мене до того,
що
зважати слід лише на силу. Я відгукнусь з більшою готовністю на ваші
ініціативи.
4. Не
будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і змушує вперто
намагатися
у всіх випадках залишати останнє слово за собою.
5. Не
давайте обіцянок, яких ви не можете виконати – це похитне мою віру у
вас.
6. Не
піддавайтесь на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для
того,
щоб роздратувати вас. А то надалі я намагатимуся досягти ще більших
перемог.
7. Не
засмучуйтесь занадто від моїх слів: «Я вас ненавиджу». Я не це маю на
увазі.
Я просто хочу, щоб ви пошкодували за тим, що мені зробили.
8. Не
змушуйте мене почувати себе меншим, ніж я є насправді. Я відіграюся
над
вами за це, ставши «плаксою».
9. Не
робіть для мене і за мене те, що я у змозі зробити сам: я
використовуватиму
вас як обслугу.
10. Не
дозволяйте моїм «поганим звичкам» притягувати до мене надмірну
частку
вашої уваги. Це тільки надихне мене на їх продовження.
11. Не
нарікайте на мене у присутності сторонніх людей. Я зверну більше
уваги
на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч.
12. Не
намагайтеся обговорювати мою поведінку у самий розпал конфлікту.
За
деякими об’єктивними причинами мій слух притупляється в цю мить, а бажання
співпрацювати
з вами зникає. Буде нормально, якщо ви зробите певні кроки, але
давайте
поговоримо про це пізніше.
13. Не
намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшись, що
я
чудово розумію, що таке «добре» і «погано».
14. Не
змушуйте мене відчувати, що мої провини – смертельний гріх: я
повинен
навчитися робити помилки без відчуття, ніби я ні на що не придатний.
15. Не
вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив: я інколи сам не
розумію,
чому чиню так, а не інакше.
16. Не
піддавайте надто великому іспитові мою чесність: заляканий, я легко
перетворюся
на брехуна.
17. Не
забувайте, що я люблю експериментувати: саме так я пізнаю світ,
тому,
будь ласка, змиріться з цим.
18. Не
захищайте мене від наслідків моїх власних помилок: я вчуся на
власному
досвіді.
19. Не
намагайтесь здихатись мене, коли я ставлю відверті запитання: якщо
ви не
будете давати на них відповіді, я шукатиму інформацію «на стороні».
20.
Ніколи не натякайте, що ви – досконалі і безгрішні: це дає мені відчуття
марності
спроб зрівнятися з вами.
21.
Нехай мої страхи не викликають у вас надмірного хвилювання, інакше я
буду
лякатися ще більше: покажіть мені, що таке мужність.
22. Не
забудьте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і
підбадьорювання,
але похвала, коли вона чесно отримана, іноді все ж забувається, а
прочуханка,
здається ніколи.
23. Не
забувайте поділитися зі мною своїми досягненнями і невдачами, тоді і
я
відкриватиму вам свої таємниці, чекатиму вашої поради, підтримки.
24.
Ставтеся до мене так, як ви ставитесь до своїх друзів. Тоді я також стану
вашим
другом. Я вчуся, наслідуючи приклади, а не під впливом критики. І крім того,
я вас
так сильно люблю. Будь ласка, ставтеся до мене з такою ж любов’ю.
Сім батьківських заповідей
1. Не
вважайте дитину своєю власністю
2.
Любіть її такою, як вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в
усьому
досягає успіху.
3. Не
очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй
стати
собою.
4.
Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати. Ви - не
суддя,
не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись і у
п’ять,
і в п’ятдесят років.
5. Не
переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки.
Найгірше,
якщо можете, але не робите.
6.
Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.
7. Не
очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя, своїй дитині, вона віддячить
вашим онукам.
Немає коментарів:
Дописати коментар