Гепатит В

Гепатит В — небезпечне вірусне захворювання, яке передусім уражає печінку та може призвести до хронічної хвороби, цирозу чи навіть раку печінки. Попри те, що існують доволі ефективні ліки, вони не можуть  звільнити нас від збудника захворювання.  

Втім, існує дієвий спосіб захисту — своєчасне щеплення. Вакцина ефективно перешкоджає інфікуванню, розвитку хронічного перебігу та важким наслідкам. Ефективність вакцини оцінюється у понад 90%. Наразі є підтвердження, що вакцина забезпечує захист від хвороби щонайменше на три десятиліття. Є припущення, що і на все життя.

 Коли роблять щеплення?

Якщо новонароджений не має факторів ризику, за оновленим Календарем передбачена зміна схеми вакцинації проти вірусного гепатиту В: щеплення проводитимуть у 2–4–6–18 місяців безоплатно. Така схема дозволить використовувати комбіновані вакцини проти кількох інфекційних захворювань одночасно (АКДП+Hib+ВГВ). Це зменшить кількість ін’єкцій для дитини під час одного візиту до медзакладу. 

Діти віком до одного року — група найвищого ризику. Інфікування в цьому віці у 90% випадків призводить до хронічного перебігу хвороби.Тому надзвичайно важливо вакцинувати немовлят вчасно.  За даними ВООЗ, у дещо старшому віці (1–6 років) загроза розвитку хронічного гепатиту В зменшується до 30-50%, проте не зникає. 

 Якими є симптоми вірусного гепатиту В?

У маленьких дітей гепатит В часто проходить безсимптомно. При цьому зростає ймовірність розвитку хронічної форми, яка проявить себе у більш пізньому віці — передшкільному чи в підлітковому — у більш серйозній формі (фіброз, цироз чи рак).

Перші ознаки схожі на вірусну інфекцію чи отруєння: слабкість, швидка втомлюваність, втрата апетиту, нудота, незначне підвищення температури та біль у суглобах. Специфічні симптоми — відчуття тяжкості або тупий біль у правому підребер’ї, темна сеча та жовтяниця — частіше з’являються пізніше, коли хвороба прогресує.

Відсутність симптомів не означає безпеку. Інфікована дитина має високу концентрацію вірусу в крові та слині, тому може мимоволі заразити інших.

 Чому важливо подбати про щеплення дитини?

Вірус гепатиту В передається від інфікованої матері до дитини під час пологів: це є одним з найпоширеніших шляхів інфікування у дітей. 

Загалом вірус гепатиту В передається через кров або інші біологічні рідини організму. Тобто, при переливанні інфікованої крові або її компонентів, при використанні нестерильних медичних інструментів, а також обладнання для татуювань, пірсингу і манікюру, при використанні нестерильних та/або спільних шприців і голок. 

Також вірус може передаватися зі слиною через поцілунок, зубну щітку, залізний гребінець, ножиці, якими користувалася інфікована людина. А в дитячому колективі — і через укуси.

Вакцинація проти вірусного гепатиту В надає тривалий захист від інфекції змалечку! Це єдиний надійний та практичний спосіб профілактувати захворювання. Не відкладайте захист на потім — зробіть щеплення вчасно!

онлайн ігри

 

 Санітарно – просвітницька інформація «Календар щеплень-2026: менше уколів —

більше захисту, і чому це важливо для кожного»

З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлений Національний календар

профілактичних щеплень, який наблизив наші підходи до сучасних міжнародних

стандартів і зробив вакцинацію зручнішою та ефективнішою. Головна ідея оновлення

проста: сформувати сильний захист у найбільш уразливі періоди життя (особливо в

ранньому дитинстві), зменшити кількість візитів до медичного закладу та скоротити

«ін’єкційне навантаження» завдяки комбінованим вакцинам. І найважливіше —

календар існує не “для галочки”, а щоб кожна людина розуміла: щеплення — це

реальний спосіб зберегти життя, здоров’я і працездатність, а не абстрактна

«профілактика колись потім».

Оновлений календар охоплює обов’язкову вакцинацію проти 11 інфекцій, які

несуть найбільші ризики ускладнень і спалахів: туберкульоз, гепатит В, кір, паротит,

краснуха, поліомієліт, дифтерія, правець, кашлюк, Hib-інфекція та (як нова складова)

вірус папіломи людини (ВПЛ). Додавання ВПЛ-вакцинації — це про профілактику

раку в майбутньому, і саме тому вакцинацію включили як регулярний компонент

національного захисту.

Серед ключових змін — поява безоплатної вакцинації проти ВПЛ для дівчат

12–13 років за однодозною схемою. Також оновлено графік КПК: тепер щеплення

проти кору, паротиту й краснухи проводять у 1 рік та у 4 роки, щоб діти мали

надійний захист ще в дошкільному віці, коли контакти стають щільнішими.

БЦЖ проти туберкульозу проводять раніше — через 24 години після народження (а не

на 3–5 добу), що зменшує ризики, пов’язані з перебуванням у стаціонарах, і не

відкладає формування базового захисту.

Важлива сучасна зміна — повний перехід на інактивовану поліомієлітну

вакцину (ІПВ) для всіх вікових груп, тобто щеплення проти поліомієліту проводяться

ІПВ у визначені вікові терміни (зокрема у 2, 4, 6, 18 місяців і в 6 років).

Окремо синхронізовано схеми вакцинації проти гепатиту В, кашлюку, дифтерії,

правця, поліомієліту та Hib-інфекції через ширше використання комбінованих вакцин

— це означає менше ін’єкцій за один візит до лікаря і, як наслідок, менше причин

відкладати щеплення. Для дітей не з груп ризику щодо гепатиту В базова схема у

календарі - 2–4–6–18 місяців, а для немовлят із підвищеним ризиком чітко визначені

ситуації, коли щеплення проти гепатиту В обов’язково роблять у першу добу життя в

пологовому стаціонарі.

Чому це має значення «для кожного», навіть якщо людина почувається

здоровою? Тому що інфекції не зникають самі по собі: вони повертаються там, де

падає охоплення, і першими страждають ті, хто найменше може себе захистити —

немовлята, люди з хронічними хворобами, вагітні, пацієнти зі зниженим імунітетом.

Класичний приклад — кір: ВООЗ наголошує, що для зупинки передачі вірусу

потрібне щонайменше 95% охоплення двома дозами вакцини, інакше спалахи стають

питанням часу. Тобто вакцинація — це не тільки «про мене», а й про те, чи буде вірус

циркулювати в колективі, садочку, школі, гуртожитку, громаді.

Оновлений календар також нагадує важливу логіку: захист має бути

безперервним упродовж життя. Для дорослих критично не забувати про ревакцинацію

проти дифтерії та правця кожні 10 років, бо інакше захист слабшає і ризики

ускладнень зростають.

Щеплення за календарем в Україні проводяться безоплатно, а пропущені дози

можна надолужити — не потрібно «починати з нуля», потрібно просто правильно

скласти індивідуальний графік із сімейним лікарем або педіатром.

Як практичний крок на сьогодні: відкрийте свою (або дитячу) карту щеплень,

звіртеся з календарем-2026 і запишіться до сімейного лікаря/педіатра, щоб

узгодити графік з урахуванням віку, пропусків і наявних вакцин у закладі.

Приклад №1: дитині 1 рік (12 місяців) — які щеплення і скільки доз має

бути

 БЦЖ (туберкульоз) — 1 доза у пологовому (через 24 години від

народження до виписки).

 Гепатит B — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

Важливо :з 01.01.2026 року доза в першу добу життя потрібна лише для

немовлят із визначених ризиків (наприклад, якщо мама HBsAg “+” тощо).

 Кашлюк + дифтерія + правець (АКДП/АаКДП) — 3 дози (у 2, 4, 6

місяців).

 Поліомієліт (ІПВ) — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

 Hib-інфекція — 3 дози (у 2, 4, 6 місяців).

 КПК (кір + паротит + краснуха) — 1 доза у 12 місяців.

Разом до 12 місяців: 14 доз вакцин (але це не означає 14 уколів, бо частину

можна отримати комбінованими вакцинами). Планових візитів до сімейного

лікаря для вакцинації: 2 міс, 4 міс, 6 міс, 12 міс — тобто 4.

Приклад №2: дитині 6 років — які щеплення і скільки доз має бути “на цей

вік”

До 6 років дитина має отримати все з попереднього списку + наступні дози:

Додається у 18 місяців

 Гепатит B — 4-та доза (у 18 місяців).

 Кашлюк + дифтерія + правець — 4-та доза (у 18 місяців).

 Поліо (ІПВ) — 4-та доза (у 18 місяців).

 Hib — 4-та доза (у 18 місяців).

Додається у 4 роки

 КПК — 2-га доза у 4 роки.

Додається у 6 років

 Поліо (ІПВ) — 5-та доза у 6 років.

 Дифтерія + правець (ДП) — 1 доза у 6 років (проводять АДП).

Разом “до 6 років включно”:

 БЦЖ — 1

 Гепатит B — 4

 АКДП/АаКДП — 4

 ДП (АДП у 6 років) — 1

 Поліо (ІПВ) — 5

 Hib — 4

 КПК — 2

= 21 доза вакцин за календарем до 6 років.

Щеплення — це не про “довіру/недовіру”, а про математику ризику:

вакцини роблять так, щоб зустріч із вірусом чи бактерією закінчилась або легко,

або взагалі непомітно, замість реанімації, ускладнень і спалахів у

садочку/школі.

Заклади охорони здоров’я Донецької області забезпечені вакцинами.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області

можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням

ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Вакцинація — це простий крок, який запобігає тисячам госпіталізацій і

смертей.

#Щеплення#ВакцинаціяРятуєЖиття#Імунітет#

ДонецькийОЦКПХ #

 

З 1 січня 2026 року відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень вакцинація проти поліомієліту проводиться лише інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ). Федір Лапій — лікар-дитячий інфекціоніст, кандидат медичних наук, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики — відповідає на основні питання.

 Що саме змінилося у вакцинації проти поліомієліту?

 Відбувся перехід на використання інактивованої («неживої») поліомієлітної вакцини, оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) більше не застосовуватиметься.

Також змінюється схема вакцинації. Тепер вона складається з 5 щеплень, які проводяться у віці 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. Ревакцинація у віці 14 років скасовується.

 Чи потрібна взагалі у 21 сторіччі вакцинація проти поліомієліту?  

 Кількість випадків захворювання на поліомієліт справді впала на рекордні 99% з 1988 року. З трьох типів «дикого» поліовірусу на сьогодні два оголошено викоріненими — це сталося завдяки масовій вакцинації. Проте у двох країнах світу «дикий» вірус поліомієліту все ще циркулює, тому існує ризик «завезення» його в інші країни.  До тих пір, поки у світі циркулює будь-де вірус поліомієліту, будь-яка дитина без вакцинації має ризик захворіти на цю інфекцію. 

Рівень охоплення щепленнями в Україні не досяг рекомендованого ВООЗ рівня у 95%, що могло б в певній мірі захистити невакцинованих. Тож в умовах війни, коли руйнується інфраструктура, наявна сильна внутрішня міграція населення, новий спалах цілком можливий.

Чому було вирішено повністю перейти на ІПВ?

 Попри те, що вакцина ОПВ є достатньо ефективною, вона несе рідкісні, але все ж можливі, ризики негативних наслідків у вигляді появи вакциноспоріднених поліовірусів переважно серед невакцинованих осіб за низького рівня охоплення вакцинацією. ОПВ, яка наразі використовується, не забезпечує захисту від типу 2 вірусу поліомієліту. 

Повний перехід на використання ІПВ дозволить уникнути згаданих ризиків, а також збільшить прихильність батьків до вакцинації та, відповідно, рівень охоплення дітей щепленнями проти поліомієліту та дозволить отримати захист від усіх трьох типів вірусу поліомієліту. 

 Як діяти батькам, якщо дитина з певних причин пропустила одне зі щеплень проти поліомієліту або ж взагалі не отримала жодного? 

 Необхідно звернутися до свого сімейного лікаря чи педіатра. Якщо Календар щеплень проти поліомієліту було порушено, в такому випадку — незалежно від віку пацієнта — щеплення проводяться за 4-дозовою схемою. Коштом держави це можна зробити до 18 років.

 На вашу думку, чи можливе повне викорінення поліомієліту?

 Насправді для повної перемоги над поліомієлітом нам залишилось не так і багато. Навіть в умовах російської агресії Україна продовжує календарну вакцинацію, і постійно вдосконалює підходи до неї за підтримки міжнародних партнерів.  

Оновленого Національного календаря профілактичних щеплень вакцинація проти поліомієліту

 

З 1 січня 2026 року відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень вакцинація проти поліомієліту   проводиться лише інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ). Федір Лапій — лікар-дитячий інфекціоніст, кандидат медичних наук, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики — відповідає на основні питання.

❓ Що саме змінилося у вакцинації проти поліомієліту?

💬 Відбувся перехід на використання інактивованої («неживої») поліомієлітної вакцини, оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) більше не застосовуватиметься.

Також змінюється схема вакцинації. Тепер вона складається з 5 щеплень, які проводяться у віці 2, 4, 6, 18 місяців та 6 років. Ревакцинація у віці 14 років скасовується.

❓ Чи потрібна взагалі у 21 сторіччі вакцинація проти поліомієліту?  

💬 Кількість випадків захворювання на поліомієліт справді впала на рекордні 99% з 1988 року. З трьох типів «дикого» поліовірусу на сьогодні два оголошено викоріненими — це сталося завдяки масовій вакцинації. Проте у двох країнах світу «дикий» вірус поліомієліту все ще циркулює, тому існує ризик «завезення» його в інші країни.  До тих пір, поки у світі циркулює будь-де вірус поліомієліту, будь-яка дитина без вакцинації має ризик захворіти на цю інфекцію. 

Рівень охоплення щепленнями в Україні не досяг рекомендованого ВООЗ рівня у 95%, що могло б в певній мірі захистити невакцинованих. Тож в умовах війни, коли руйнується інфраструктура, наявна сильна внутрішня міграція населення, новий спалах цілком можливий.

❓Чому було вирішено повністю перейти на ІПВ?

💬 Попри те, що вакцина ОПВ є достатньо ефективною, вона несе рідкісні, але все ж можливі, ризики негативних наслідків у вигляді появи вакциноспоріднених поліовірусів переважно серед невакцинованих осіб за низького рівня охоплення вакцинацією. ОПВ, яка наразі використовується, не забезпечує захисту від типу 2 вірусу поліомієліту. 

Повний перехід на використання ІПВ дозволить уникнути згаданих ризиків, а також збільшить прихильність батьків до вакцинації та, відповідно, рівень охоплення дітей щепленнями проти поліомієліту та дозволить отримати захист від усіх трьох типів вірусу поліомієліту. 

❓ Як діяти батькам, якщо дитина з певних причин пропустила одне зі щеплень проти поліомієліту або ж взагалі не отримала жодного? 

💬 Необхідно звернутися до свого сімейного лікаря чи педіатра. Якщо Календар щеплень проти поліомієліту було порушено, в такому випадку — незалежно від віку пацієнта — щеплення проводяться за 4-дозовою схемою. Коштом держави це можна зробити до 18 років.

❓ На вашу думку, чи можливе повне викорінення поліомієліту?

💬 Насправді для повної перемоги над поліомієлітом нам залишилось не так і багато. Навіть в умовах російської агресії Україна продовжує календарну вакцинацію, і постійно вдосконалює підходи до неї за підтримки міжнародних партнерів.  

Щеплення згідно з Календарем

 

Національний календар профілактичних щеплень — це універсальний путівник, що містить оптимальні терміни вакцинації проти 11 небезпечних інфекційних захворювань. Проте життя може вносити свої корективи: хвороба, переїзд чи просто пропущений візит до лікаря.

Саме тут ключову роль відіграє ваш сімейний лікар, терапевт або педіатр. Це ваш головний партнер, який допоможе адаптувати загальний графік під індивідуальні потреби — вашої дитини або ваші.

Як отримати щеплення згідно з Календарем? Дотримуйтеся цих простих дій.

1️⃣ Перевірте статус вакцинації. Перегляньте медичну картку дитини або власні дані про щеплення. Згадайте, коли востаннє робили ревакцинацію від дифтерії та правця (це потрібно робити кожні 10 років). Звірте дані з Національним календарем профілактичних щеплень і відзначте для себе, яка вакцинація має бути наступною  або яку пропустили.

2️⃣ Запишіться на прийом до сімейного лікаря або педіатра, з яким укладено декларацію. Лікар огляне пацієнта, проконсультує щодо оновленого Календаря та допоможе спланувати подальші дії. 

3️⃣ Якщо щеплення можна зробити одразу ж на поточному прийомі, лікар порекомендує це зробити. Або ж — сплануйте наступний візит. Якщо потрібно зробити кілька щеплень, лікар пояснить, як їх можна поєднати під час одного візиту для вашої зручності.

4️⃣ Перед щепленням лікар проведе огляд, проконсультує щодо можливих реакцій на щеплення та надасть на підпис інформовану згоду. Після того — введення ін’єкції або ін’єкцій. 

Найпоширеніший міф: «Якщо пропустив щеплення, треба починати спочатку весь курс».  Немає потреби розпочинати повний курс вакцинації з нуля, якщо була пропущена доза. 

Сімейний лікар або педіатр розробить наздоганяючу схему вакцинації (так званий «catch-up» графік), щоб ви чи ваша дитина надолужили пропущені щеплення максимально ефективно та безпечно.

РЕЛІЗ

Індивідуальний графік вакцинації: як спланувати щеплення та надолужити пропущені дози разом із сімейним лікарем

Національний календар профілактичних щеплень визначає оптимальні терміни імунізації для найефективнішого захисту від 11 небезпечних інфекційних захворювань. Однак, якщо графік було порушено через хворобу, переїзд або інші обставини, це не є перешкодою для отримання захисту.

Ключовим партнером у питаннях імунопрофілактики є ваш лікар первинної ланки — сімейний лікар, терапевт або педіатр. Саме лікар допоможе адаптувати загальний Календар до індивідуальних потреб дорослого або дитини.

Що робити, щоб отримати щеплення?

1. Спершу потрібно переглянути медичну картку дитини або власні дані про щеплення та звірити наявні записи з оновленим Національним календарем профілактичних щеплень.

Так можна визначити, яке щеплення має бути наступним за віком або яку дозу було пропущено. Для дорослих важливо згадати дату останньої ревакцинації проти дифтерії та правця, яку важливо повторювати щодесять років. 

2. Наступний етап — записатися на прийом до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким укладено декларацію. Під час візиту лікар проведе огляд, проконсультує щодо змін в оновленому Календарі та допоможе спланувати подальші дії.

3. Можна як спланувати наступний візит, так і вакцинуватися одразу, якщо вакцина наявна у медичному закладі. За відсутності протипоказань щеплення зазвичай можна зробити безпосередньо в день звернення. 

Якщо необхідно ввести декілька вакцин, лікар пояснить можливості їх поєднання під час одного візиту. Це безпечна світова практика, що дозволяє зменшити кількість відвідувань медичного закладу.

4. Перед введенням вакцини лікар обов’язково проводить огляд пацієнта, інформує про можливі реакції організму на введену вакцину та надає форму інформованої згоди на підпис. Лише після цього проводиться вакцинація.

Поширеним міфом є думка, що у разі порушення графіку весь курс вакцинації потрібно розпочинати з нуля. Це не відповідає дійсності, курс не анулюється через пропущені дози. Необхідно лише ввести лише ті дози, яких не вистачає — відповідно до складеного лікарем наздоганяючого графіка  вакцинації.